Тема НДР кафедри акушерства та гінекології №1, що входить до складу Українського Державного інституту репродуктології, є наступною: “Профілактика, діагностика, лікування та реабілітація порушень репродуктивної функції у жінок та дівчат на основі інноваційних технологій» (№ д.р. 0112U002357) виконується під керівництвом зав. каф., д.мед.н., проф. О.В. Голяновського. Наукова робота кафедри є комплексною темою, запланованою до виконання у 2012-2017 рр. і подовжена до 2019 року.
Дана наукова проблематика стосується вирішення найбільш актуальних питань репродуктивної медицини, акушерства, гінекології та перинатології щодо покращення здоров’я дівчат та жінок репродуктивного віку в Україні, профілактики та лікування захворювань статевої системи, забезпечення реалізації жінками репродуктивної функції, сприяння фізіологічному перебігу гестації, прогнозування та корекції найбілш поширених акушерських ускладнень, запобігання та зниження частоти патологічних станів в перинатальному періоді у даного контингенту жінок з впровадженням інноваційних, найбільш ефективних технологій діагностики, терапії та профілактики. Над виконанням наукової теми працюють 15 штатних співробітників кафедри, за різними її фрагментами заплановані та успішно виконуються дисертаційні роботи аспірантами та пошукачами кафедри, клінічними ординаторами, практичними лікарями клінічних баз кафедри та інших лікувальних установ нашої країни, з якими здійснюється науково-технічна кооперація на договірній основі.
Інноваційними напрямками у вирішенні питання надання акушерської допомоги вагітним з аномально інвазивною плацентою (pl. accreta/increta/percreta) та передлежанням плаценти стали розроблені кафедрою алгоритми ранньої дородової діагностики та послідовності дій за органозберігаючою та радикальною методиками проведення кесарева розтину з метою мінімізації об’єму крововтрати та профілактикою ускладнень за цієї патології.
Отримано деклараційний патент на корисну модель № 99096 “Спосіб профілактики масивної крововтрати при кесаревому розтині за повного передлежання та істинного прирощення плаценти”. Спосіб профілактики масивної крововтрати при кесаревому розтині за повного передлежання та істинного прирощення плаценти включає проведення серединної лапаротомії та кесарева розтину в дні матки поперечним розрізом, народження плода, і без спроби відділення плаценти від матки виконання гістеректомії без придатків з попереднім двобічним перев’язуванням внутрішніх клубових артерій, причому для коагуляції тканин розрізу та обробки швів застосовували технологію високочастотної аргоно-плазмової коагуляції.
А при частковому прирощенні плаценти використовували органозберігаючу методику проведення кесарева розтину зі збереженням репродуктивного органу із застосуванням медикаментозного і технічного супроводу (Патент на корисну модель № 74511 – “Спосіб зупинення кровотечі при кесаревому розтині у випадку передлежання та часткового істинного прирощення плаценти”.
Такі методики виконання кесарева розтину в разі передлежання плаценти та істинного прирощення плаценти дозволяють запобігти масивній крововтраті, забезпечити надійний гемостаз в ділянці післяопераційних швів, апоневрозі та підшкірно-жировій клітковині, зменшити частоту післіопераційних ускладнень та терміни перебування породіль у стаціонарі, суттєво зменшити показники материнської захворюваності та смертності в Україні.
Дана методика виконання кесарева розтину за зазначеної патології впроваджена в Київському обласному перинатальному центрі та в перинатальних центрах ІІІ рівня акредитації в Україні. До виконання цього важливого і складного напрямку роботи були залучені молоді працівники кафедри (асистенти, аспіранти, клінічні ординатори), які виконували фрагменти своїх наукових робіт. Результати роботи і розробки кафедри щодо масивних акушерських кровотеч на тлі патології плацентації та аномально інвазивної плаценти були висвітлені у фахових періодичних виданнях (“Здоровье женщины”, “З турботою про жінку”, “Репродуктивное здоровье женщины”, збірниках наукових праць НМАПО імені П.Л.Шупика та інших), неодноразово доповідалися на науково-практичних конференціях з міжнародною участю, на Асоціації акушерів-гінекологів України. Завідувач кафедри мав доповіді про результати роботи щодо інновацій діагностики та розродження вагітних з аномально інвазивною плацентою на Світових Конгресах акушерів-гінекологів (FIGO) у Римі (2012р.) і у Ванкувері (2015р.), які викликали схвальну оцінку відомих зарубіжних професорів та провідних акушерів-гінекологів, які займаються вивченням даної проблеми. Ними було відзначено переваги використання методики, розробленої кафедрою, донного кесарева розтину із застосуванням аргоно-плазмової коагуляції тканин і сучасних медикаментозних препаратів (транексамова кислота, карбетоцин, терліпресин) для мінімізації об’єму крововтрати, зменшення тяжких інтра-, та післяопераційних ускладнень у даного контингенту вагітних.
Аспірантами кафедри розроблено та підготовано до впровадження в практичну діяльність комбіновану методику профілактики рецидивуючих кровотеч у вагітних з передлежанням плаценти. Вперше досліджено взаємозв’язок передлежання плаценти з імунологічною відповіддю, виявлено морфологічні, імуногістохімічні та патогістологічні особливості плаценти у жінок з передлежанням плаценти на тлі застосування запропонованої комбінованої методики лікування.
Результатом наукового пошуку кафедри щодо впровадження інноваційних методів діагностики та лікування в акушерській практиці стала запропонована модифікація техніки виконання кесарева розтину з використанням радіохвильового скальпеля, аргоно-плазмової коагуляції тканин у поєднанні із застосуванням транексамової кислоти та сучасного утеротонічного препарату (карбетоцин – 100 мкг внутрішньовенно) у жінок з групи високого ризику розвитку кровотечі та гнійно-запальних ускладнень. Вивчено та доведено позитивний вплив запропонованої методики проведення кесарева розтину щодо зменшення об’єму крововтрати, больового синдрому, поліпшення інволюції матки, стану шва на матці, перебігу запальних та репаративних процесів в післяопераційному періоді. Науково обґрунтовано ефективність застосування запропонованої методики у жінок з групи високого ризику розвитку кровотечі, які народжують вперше шляхом кесарева розтину (Патент на корисну модель №73501 “Спосіб комплексного зупинення кровотечі при кесаревому розтині”).
Повторний кесарів розтин виконували з використанням радіохвильового скальпеля, аргоноплазмової коагуляції тканин та медикаментозного супроводу. У кути розрізу на матці перед ушиванням вводили 0,4 мг терліпресину в 20,0 мл 0,9% розчину NaCl, одноразово внутрішньовенно вводили 100 мкг карбетоцину. Для запобігання спайкоутворення інтраопераційно вводили 50 мл поліфункціонального протиспайкового розчину декаметоксину і гіалуронової кислоти. Запропонована методика підвищує безпеку повторного абдомінального розродження: зменшується тривалість операції, об’єм інтраопераційної крововтрати, скорочується потреба у додатковому призначенні утеротонічних та знеболювальних засобів, зменшується тривалість перебування в стаціонарі. У структурі гінекологічної захворюваності лейоміома матки посідає друге місце після запальних процесів і її частота становить від 20 до 50% (Патент на корисну модель №73500 “Спосіб зупинення кровотечі при повторному кесаревому розтині”).
Розроблена аспірантами кафедри комплексна методика профілактики передчасних пологів, акушерських та перинатальних ускладень у вагітних на тлі істміко-цервікальної недостатності, дозволило достовірно знизити у вагітних групи ризику частоту: передчасних пологів – в 2,5 рази, при відсутності ранніх передчасних пологів (22-28 тижнів), передчасного розриву плодових оболонок – в 3,6 рази, плацентарної дисфункції – в 2,1 рази, синдрому ЗРП – в 1,7 рази, дистресу плода – в 2,1 раз, КР – в 1,8 рази, реалізації інтраамніального інфікування – в 2,1 рази, а також знизити сумарну захворюваність новонароджених в ранньому неонатальному періоді в 2,1 рази і запобігти перинатальних втрат.
З метою профілактики розвитку масивних акушерських кровотеч, зменшення об’єму крововтрати, забезпечення ефективного лікування кровотеч в пологах та післяпологовому періоді, співробітниками кафедри продовжується робота щодо розроблення комплексу лікувально-профілактичних заходів під назвою «Баговекторна профілактика та лікування акушерських кровотеч в пологах та в післяпологовому періоді» (Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я МОЗ України №190-2016), що включає використання сучасного медикаментозного та технічного супроводу, зокрема застосування за наявності показань карбетоцину (100 мкг карбетоцину після народження плода та перетину пуповини), транексамової кислоти ( разова доза 15 мг/кг маси тіла кожні 6-8 годин, швидкість введення – 1 мл/хв.), терліпресину (як місцево, для зменшення кровоплину в певній ділянці міометрію під час виконання кесарева розтину – лейоміоматозний вузол при виконанні консервативної міомектомії, так і внутрішньовенно болюсно в дозі 0,4 – 0,6 мг, для профілактики масивної акушерської кровотечі) в комбінації з балонною тампонадою матки, аргоноплазмової коагуляції тканин (у разі виконання кесарева розтину), перев’язування магістральних судин матки – маткових, яєчникових, а за необхідності, і внутрішніх клубових артерій (з профілактичною метою, не чекаючи розвитку атонічної кровотечі, та в разі патології плацентації) та місцевих гемостатиків – колагенової губки (матеріалів з окисленої регенерованої целюлози, що поєднують ефективний гемостаз, повне розсмоктування шляхом ферментативного гідролізу, бактерицидний захист і відсутність тканинної реакції).
Кафедра акушерства та гінекології №1 НМАПО імені П.Л.Шупика послідовно відстоює пріоритет проведення саме прогностично-профілактичних заходів щодо попередження тяжких геморагічних і гнійно-запальних ускладнень для зменшення материнської захворюваності та смертності в родопомічних закладах України.
Завідувач кафедри акушерства
та гінекології №1,
д.м.н., професор О.В. Голяновський